Заява до Реєстру збитків починається з визначення причини кожної втрати. Від неї залежить категорія заяви, період розрахунку і набір доказів. Якщо підприємство втратило обладнання, а згодом перемістило виробництво, ці події можуть бути підставою різних вимог. Їх потрібно описати узгоджено, не включаючи ту саму втрату двічі.

У попередньому матеріалі для ЛІГА ми пояснювали, чому загальна сума збитків підприємства ще не становить підготовленої заяви. Тут розглянемо, як перейти від обліку втрат до послідовного викладу фактів, розрахунку та доказів.

Основний приклад – категорія C3.1 «Пошкодження, знищення або втрата активів».

Спочатку визначити категорію та межі події

До Реєстру подають заяви про збитки, втрати чи шкоду, завдані 24 лютого 2022 року або пізніше на території України в її міжнародно визнаних кордонах унаслідок міжнародно протиправних діянь Російської Федерації. Перед розрахунком потрібно встановити, хто зазнав втрати, коли і де вона виникла та який зв’язок має з відповідними діяннями.

Для цілей категорії C3.1 актив – це матеріальна або нематеріальна цінність, яка створює або, як очікується, створюватиме економічні вигоди для її власника. Це може бути і нерухомість чи обладнання, і товарні запаси, договірні права або права інтелектуальної власності. За C3.1 юридична особа може заявити пошкодження, знищення або втрату одного чи кількох активів, а також втрачений прибуток від відповідних активів, повну втрату бізнесу й інші прямі витрати, що виникли внаслідок такого пошкодження, знищення або втрати. Тому для кожної складової вимоги потрібно пояснити, як вона пов’язана з конкретним активом. Самого факту падіння доходу для цього недостатньо. 

Реєстр наводить широкий, невичерпний перелік подій, що можуть призвести до втрати активу: військові атаки, диверсії, кібератаки, експропріація чи крадіжка, обмеження імпорту або експорту, перебої з енергією, сировиною чи логістикою, втрата персоналу та істотне падіння попиту. Це приклади можливих причин, а не автоматичні підстави для C3.1. У кожному випадку слід назвати конкретний актив, пояснити механізм його пошкодження, знищення або втрати та підтвердити зв’язок із російським вторгненням. Якщо підприємство зазнало економічної втрати, відмінної від втрати активу, варто перевірити іншу категорію, зокрема C3.4.

Якщо основна втрата полягає в неможливості отримати доступ до майна, користуватися ним або розпоряджатися ним на тимчасово окупованій території, Реєстр спрямовує заявника до C3.2. Саме перебування майна на тимчасово окупованій території не виключає C3.1, якщо актив фізично пошкоджено, знищено або втрачено. Витрати на переміщення бізнесу та втрачений прибуток саме внаслідок переміщення належать до C3.3. Якщо пошкоджено або знищено інфраструктуру чи житлову нерухомість юридичної особи, вартість самого майна можна заявити за C3.1 або за відповідною спеціальною категорією C1.1–C1.4. Якщо вартість майна заявлено за категорією C1, втрачений прибуток та інші прямі витрати внаслідок того самого пошкодження слід заявити за C3.1 і зазначити зв’язок між заявами. 

Наприклад, обстріл знищив виробничу лінію; підприємство зупинило виробництво, а пізніше перевезло вціліле обладнання в інший регіон. Втрата лінії та прибутку, пов’язаного з її знищенням, потребує аналізу за C3.1. Вартість перевезення, повторного запуску й прибуток, втрачений саме через переміщення, потрібно аналізувати за C3.3. Дату ухвалення рішення про релокацію саму по собі не слід вважати автоматичною межею: для кожного періоду треба з’ясувати фактичну причину простою.

Скласти хронологію

До заповнення форми корисно скласти внутрішню хронологічну карту втрат. Для кожного елемента зазначити актив чи діяльність, подію, вид втрати, її причину, період, категорію, суму, спосіб розрахунку і докази. Це робочий документ підприємства.

У нашому прикладі хронологія має показувати дату обстрілу, стан лінії після нього, тривалість зупинки, рішення і фактичні етапи переміщення, дату відновлення роботи та обсяг виробництва після запуску. Вона допоможе побачити, чи не охоплюють два розрахунки той самий час і той самий недоотриманий результат.

Якщо втрачено кілька активів, Реєстр дозволяє подати одну заяву або окремі заяви на розсуд юридичної особи. Вибір варто робити з огляду на те, чи можна чітко ідентифікувати кожен актив, описати пов’язані з ним втрати й розрахунок та не змішати різні події або періоди. Пов’язані заяви після цього слід узгодити між собою.

Підтвердити заявника і право на актив

Для C3.1 важливо ідентифікувати заявника, належно уповноваженого представника й сам актив: його тип, місцезнаходження, ознаки в обліку підприємства та підставу належності. Реєстр не встановлює одного обов’язкового набору документів для підтвердження права. Відтак можливими доказами можуть бути дані реєстрів, фінансова й податкова звітність, договори, банківські та страхові документи, фотографії, листування і письмові свідчення. Їх потрібно оцінювати за тим, що кожен із них підтверджує: договір оренди, наприклад, не слід без додаткового аналізу подавати як доказ права власності орендаря. Щодо державних і комунальних юридичних осіб правила в передбачених випадках враховують також право господарського відання, оперативного управління або узуфрукту.

Якщо об’єкт відображено у фінансовій звітності юридичної особи, для цілей C3.1 він вважається активом. Проте в заяві все одно потрібно ідентифікувати його, підтвердити належність заявникові та описати, у чому полягало пошкодження, знищення або втрата. 

Якщо заявник вважає втраченим право, яке він мав за договором, спочатку потрібно визначити його зміст і економічну цінність. Наприклад, це може бути право вимагати від постачальника передати оплачений товар. Далі слід пояснити, що сталося з цим правом унаслідок події, пов’язаної з російською агресією: чи воно припинилося, чи втратило цінність, чи його здійснення стало неможливим. Саме невиконання договору ще не доводить втрати такого права: вимога до контрагента може зберігатися.

Тому договору поставки недостатньо, щоб підтвердити втрату. Мають значення його умови, документи про виконання до події, повідомлення та листування сторін, обставини, які перешкодили поставці, і розрахунок заявленої суми. Окремо потрібно визначити, чи підприємство заявляє втрату самого права на одержання товару, чи прибутку, який очікувало отримати після його використання або продажу, щоб не врахувати одну й ту саму втрату двічі.

Розділити подію, стан активу та фінансовий наслідок

Для виробничої лінії варто послідовно описати три речі. Перша – обстріл, його час і місце. Друга – стан конкретного обладнання до і після події. Третя – наслідок для діяльності: які замовлення неможливо було виконати, протягом якого часу та чому підприємство не могло виконати їх іншим способом.

Ці твердження мають різні джерела підтвердження. Документи ДСНС, поліції або місцевої влади можуть стосуватися події; технічний огляд, фото і виробнича документація – стану обладнання; договори, листування, графіки виробництва та облікові дані – наслідків для замовлень. Фотографія пошкодженого цеху сама по собі не доводить розміру втраченого прибутку.

Для непрямої причини цей ланцюг може бути довшим. Якщо заявник пов’язує втрату активу з перебоєм постачання, кібератакою чи обмеженням торгівлі, треба показати не лише факт перебою або обмеження, а і його вплив на визначений актив. Так само падіння попиту саме по собі ще не пояснює, чи були втрачені конкретні товарні запаси або інше майнове право. Розмежування події, активу і наслідку допомагає перевірити категорію заяви.

Пояснити суму так, щоб розрахунок можна було перевірити

У формі C3.1 потрібно зазначити орієнтовну суму, її складові та методологію розрахунку. Орієнтовність не звільняє від пояснення вихідних даних. Вартість активу, ремонт, фактично понесені прямі витрати і втрачений прибуток слід рахувати окремо, не додаючи механічно показники, що відображають одну й ту саму втрату.

Для понесеної витрати можуть знадобитися договір, рахунок, акт і підтвердження платежу. Для спеціалізованого обладнання корисною може бути оцінка, хоча її відсутність сама по собі не перешкоджає поданню заяви. Якщо ремонт ще триває або вартість відновлення остаточно невідома, слід чітко відокремити вже понесені витрати від оцінки майбутніх, назвати припущення і зберегти документи, за якими цифру можна буде пояснити.

Для втраченого прибутку падіння суми виручки недостатньо. Розрахунок має показувати очікуваний дохід, підстави для такого очікування і витрати, які підприємство понесло б для його отримання. Також варто зазначити дії, вжиті для зменшення шкоди, і витрати на них. Детальний розгляд упущеної вигоди потребує окремого матеріалу.

Побудувати доказову матрицю

Корисно перевіряти доказову базу за твердженнями, а не за кількістю зібраних файлів. Для кожного твердження слід визначити документ або інше джерело, його доказову функцію та прогалину, яку ще потрібно закрити.

Документ ДСНС або поліції не є універсальною передумовою для подання C3.1. Офіційні роз’яснення називають також судові рішення, експертні висновки, звіти військових адміністрацій, повідомлення медіа, фото, відео, кореспонденцію і письмові свідчення; переліки не є вичерпними. Якщо доступ до активу або офіційного акта відсутній, слід зіставити доступні джерела, пояснити їх походження й те, яку саме ланку вони підтверджують. Достатність сукупності доказів залежатиме від конкретної заяви.

Зберігати варто не лише PDF-файли, які завантажені до Дії, а й оригінали документів, вихідні фото та відео, електронне листування, таблиці з формулами і дані, на яких ґрунтується розрахунок. Для електронних матеріалів важливо не втратити відомості про дату та походження. Реєстр рекомендує зберігати також потенційно релевантні докази, які можуть знадобитися згодом.

Зіставити пов’язані заяви й інші процедури

Якщо компанія подає кілька заяв, внутрішній перелік має показувати, які активи, події, періоди і складові суми охоплює кожна з них. Форма C3.1 передбачає відомості про пов’язані заяви. Це важливо, коли щодо нерухомості або інфраструктури подано одну заяву, а щодо спричиненого пошкодженням втраченого прибутку – іншу. Перетин категорій допускає узгоджене подання, але не є підставою двічі включати одну економічну втрату.

Так само треба зібрати інформацію про визначені та отримані компенсації, відповідні судові справи і кримінальні провадження. Їхні матеріали можуть допомогти підтвердити факти. Водночас уже отриману виплату не слід автоматично вважати підставою для зменшення майбутньої компенсації на всю її суму. Конвенція про Міжнародну компенсаційну комісію передбачає запобігання подвійному відшкодуванню тієї самої втрати, тому значення матиме, які саме збитки покривала попередня виплата. 

Перевірити заяву перед поданням

Підсумкова перевірка має дати відповіді на прості питання: чи належний заявник подає вимогу; чи правильно визначені категорії; чи можна простежити зв’язок між подією, кожною втратою, періодом та сумою; чи підтверджені ключові твердження; чи узгоджуються між собою заяви й інші процедури. Якщо залучено оцінювача або фінансового експерта, період і причини втрати в їхніх розрахунках мають відповідати фактичному опису заяви.

Після подання Секретаріат перевіряє заяву на відповідність критеріям прийнятності й за потреби запитує виправлення, уточнення або додаткові відомості та докази. До передання заяви Раді заявник може доповнити чи змінити її через Дію. Рада вирішує, чи внести заяву до Реєстру, повернути її Секретаріату для подальшої обробки або відмовити у внесенні.

У разі відмови Рада зазначає, яких критеріїв прийнятності не дотримано і чи допускається повторне подання. Відмова «без упередження» дозволяє подати заяву з додатковими відомостями чи доказами або після виправлення недоліків. Відмова «з упередженням» перешкоджає повторному поданню тієї самої заяви.

Внесення заяви до Реєстру не є рішенням про виплату. Рада не встановлює відповідальність і не присуджує компенсацію: зареєстровані заяви призначені для подальшого розгляду компенсаційним механізмом. Поки його підходи до складних економічних вимог формуються, підприємство вже може зробити те, що залежить від нього: зберегти вихідні дані та підготувати послідовне, перевірюване пояснення кожної заявленої втрати.

LiRox Legal Alliance супроводжує бізнес у визначенні структури втрат, узгодженні пов’язаних заяв та підготовці доказової і розрахункової частини вимоги.  

Офіційні джерела

Інструкція для заявників C3.1: https://rd4u.coe.int/uk/disclaimer-information-and-instructions-for-the-claimants-for-category-c3.1 

Розмежування C3.1–C3.4: https://rd4u.coe.int/uk/disclaimer-information-and-instructions-for-the-claimants-for-category-c3.4 

Опрацювання заяв і рішення Ради: https://rd4u.coe.int/en/claims-processing 

Форми та правила за категоріями: https://rd4u.coe.int/uk/documents 

Пов’язаний матеріал 

Лілія Олійник. «Збитки бізнесу, спричинені агресією рф: як структурувати вимогу до Реєстру збитків». ЛІГА.Блоги, 16 вересня 2026 року.